Валерій Чалий

Село Тарасівка розташоване на річці Красній, лівій притоці Сіверського Донця. Тарасівка заснована на початку XVIII ст. козаками Сватівської сотні Ізюмського слобідського козачого полку. На території села знайдені кам’яні знаряддя епохи бронзи.

У грамоті воєводи князя Долгорукого 1700 р. сказано: 'Велено по челобитью Изюмского полка старшины и козаков, на речке Красной, с верховья вниз по обе стороны, до Кабаньего брода и по Хариной и по Дуванной и по иным долинам, которые в ту речку тянут и по р. Жеребцу, с верховья до устья правою стороною, пасеками и лесками и сенными покосами и рыбными ловлями и всякими угодьями владеть и на тех речках Красной и Жеребец Изюмского полка старшине и козакам, кто похочет, слободами и дворами строиться велеть и служить им Изюмскому полку в козаках по прежнему…' Зворот 'кто похочет … строиться велеть' означає 'дозволити', адже поселялися козаки добровільно. На ці землі претендували також донці, але у 1704 р. Петро І підтвердив раніше надані Ізюмському полку права на їх заселення.

Усі слобідські українські полки, як і територія, де виникла Тарасівка, у 1708 р. були включені до складу Азовської губернії із центром у Воронежі.

1716 р. - В складі губерній введені провінції. Землі майбутньої Тарасівки належали Бахмутській провінції Азовської губернії.

1725 р. - Азовська губернія перейменована в Воронезьку.

1765 р. - Полковий устрій скасований, а на місці слобідських полків створена Слобідсько-Українська губернія.

1775 р. - Слобідсько-Українська губернія об’єднана із Воронезькою в Харківське генерал-губернаторство із центром у Харкові.

1780 р. - Харківське генерал-губернаторство розділилось на два намісництва Харківське і Воронезьке. Тарасівка тоді вже існувала як хутір і увійшла до Воронезького намісництва.  

В економічних примітках до населених пунктів (1780 р.) вказано: 'Хутор Тарасенков на берегу речки Красной, на которой пруд, и при нем мельница о трех поставах во владении сотника Тимошенкова, действие имеет во весь год? кроме полой воды, с нее годового дохода бывает до 80 четвертей (25 тонн). Войсковые обыватели, выселившиеся в хутора из слободы Сватовой Лучки, не весьма рачительны для пашни, а запахивают только для своего ежегодного пропитания, а прочая земля остается в сенокосе для пасьбы скота. А сверх того торг имеют разною соленою рыбою, икрою, и шинкуют горячим вином по разным сторонам и ярмаркам и продают ежегодно разного звания скот. Женщины сверх полевой работы упражняются в домашнем рукоделии, прядут лен, посконь и овечью шерсть, ткут холсты и сукна для своего употребления, а большей частью на продажу.'  І що найважливіше: 'душ по ревизии не состоит', тобто населення Тарасівки складали козаки, а не посполиті.

1782 р. - Замість провінцій були утворені повіти. Хутір Тарасенків входив до складу Куп’янського повіту Воронезького намісництва.

1796 р. - Замість намісництв знову створені губернії. 

1802 р. - Куп’янський повіт переданий до Слобідсько-Української губернії.

1815 р. - Тарасівка називається слободою, а не хутором.

1820 р. - У Тарасівці збудована церква, освячена у 1825 р.

1825 р. - У Сватовій Лучці та навколишніх селах розквартирований Катеринославський полк 2-ї кірасирської дивізії. До 3-го поселеного ескадрону цього полку входили села Тарасівка, Новочервоне, Тимонове і Маньківка. (Система військових поселень проіснувала до 1857 р. За цей період – у 1829 та 1855 рр. - проводились детальні переписи жителів села. Матеріали переписів збереглися, із них зроблені копії, завдяки чому тарасівчани мають можливість дізнатися про своїх предків).

1830 год. - 'В селе Тарасовке находится 3-й поселенный эскадрон Екатеринославского кирасирского полка. В слободе имеется 293 домов военных поселенцев. Среди военных поселенцев 93 чел. хозяева, 79 их помощников, разного звания военных поселенцев – 1051 чел, женщин – 1036 чел'.

1835 р. - Слобідсько-Українська губернія перейменована на Харківську. До неї приєднано Старобільський повіт, а північна частина Слобідсько-Української губернії увійшла до складу Воронезької і Курської губерній. Такий поділ залишився до революції.

1864 р. - 'Тарасовка Купянского уезда. Слобода казаков при речке Красной, дворов 365, жителей 2726 (мужчин 1472, женщин 1254)'.

1879 р. - 'Тарасовка, бывшее военное поселение при речке Красной, число дворов 581, жителей 3843 (мужчин 1966, женщин 1877), церковь каменная, волостное правление, школа, хлебный магазин, 3 лавки, 4 питейных дома, 2 ярмарки'.

1903 р. - У книзі 'Россия. Полное географическое описание…' приведені такі дані: 'К северу и далее к северо-востоку от слободы (Сватово) отходит большая торговая дорога, пролегающая по левому берегу р. Красной. На 25-й версте этой дороги лежит большая слобода Ново-Красная с населением свыше 4 тыс. человек, школою, лавками и четырьмя ярмарками. В 7 верстах от нее, на том же берегу р. Красной расположена волостная слобода Тарасовка, имеющая жителей около 4 1/2 тыс. человек, школу, лавки и 2 ярмарки.'

1903 р. – До Тарасівської волості входять 4 села. Населення волості 10597 чоловік.

1915 р. – Населення Тарасівки 4731 чоловік.

1917 р. - Населення Тарасівки 3920 чоловік. Тоді у селі було 672 двори, 4561 десятина землі, 317 пар волів, 457 коней, 455 корів, 195 сіялок, 113 жаток, 36 молотарок, 5 кінних маслобійок, 31 вітряк, вальцевий млин та лавка (неофіційні дані).

1918 р. – Населення Тарасівської волості 10692 чоловік.

1920 р. – Населення Тарасівки 5380 чол.

Січень 1921 р. Інформаційне зведення. - 'В волостях …Тарасовской отношение местного населения к советской власти враждебное. При борьбе с бандитизмом население не оказывает никакой помощи, скрывает сведения о движении бандитов…'.

Березень 1921 р. Інформаційне зведення. - 'В волостях …Тарасовской власть отсутствует совершенно. Зажиточный элемент стоит на стороне бандитов, пролетариат сочувствующий советской власти совершенно терроризирован бандами, и какая бы ни была работа без вооруженной силы невозможно'.

1923 р. - Замість повітів і волостей створені округи та райони. Тарасівка віднесена до Першого Жовтневого (Покровського) району Куп’янської округи.

1925 р. - Губернії ліквідовані, а райони підпорядковані безпосередньо Раді Міністрів.

1926/27 р. – Населення Тарасівки 4964 чоловіка.

1930 р. - Тарасівка увійшла до складу Троїцького району.

1932 р. - Утворені області. Троїцький район увійшов до складу Донецької області.

1932/33 р. – Голод у Тарасівці. Такі події відбувалися у сусідніх з Тарасівкою селах Маньківці, Круглому та Чепігівці: '15 февраля 1930 года в селе Круглом началась селянская забастовка, которая переросла в открытое выступление против Советской власти. Селяне избили и изгнали из села представителей местной власти и активистов, которые изымали зерно. Под лозунгами: 'Нет Советской власти', 'Нет коммуне!', 'Прочь активистов', 'Дайте голодному хлеба', крестьяне захватили Маньковку, Чепиговку. Там они разгромили сельсоветы и избы-читальни, разоружили работников ГПУ и служащих сельсоветов, убили председателя Маньковского сельсовета Личмана, разогнали партийные и комсомольские ячейки, местный советский актив. 20 февраля 1933 года это выступление было подавлено. 61 человек участников были осуждены к заключению в концлагерь, 11 человек организаторов были расстреляны'.   

1933 р. - Створений Нижньо-Дуванський район, куди була віднесена і Тарасівка. 1938 р. - Донецька область поділена на Ворошиловградську та Сталінську. Нижньо-Дуванський район увійшов до складу Ворошиловградської області.

1941-1945 рр. – За офіційними даними (История городов и сел УССР) у Другій світовій війні брали участь 507 тарасівчан, з яких 195 загинули. За даними Тарасівської сільської ради загинули 274 тарасівчанина, але про 87 із цього числа немає документів у ЦАМО. За документами ЦАМО загинули 293 тарасівчанина, але про 106 із цього числа немає даних у сільській раді.

1963 р. - Частина Нижньо-Дуванського району приєднана до Троїцького. З того часу Тарасівка знаходиться у складі Троїцького району Луганської (бувшої Ворошиловградської) області.

1974 р. – Населення Тарасівки 1519 чоловік, дворів 492.

1989 р. – Населення Тарасівки 1001 чоловік.

2000 р. – Населення Тарасівки 845 чоловік.

2009 р. – Населення Тарасівки 848 чоловік.